Як часто ви зриваєтеся вранці від дзвону будильника, на бігу збираючи домашніх на роботу й до школи, поспіхом гортаєте новини в мережах, продовжуючи гарячково складати список справ на день? Увесь день проводите як білка в колесі, нарікаючи, що нічого не встигаєте, і до вечора схожі на вичавлений лимон. Хочеться лише дістатися до ліжка й упасти, усвідомлюючи, що лишилися тисячі справ, на які немає ні сил, ні бажання, ні часу. У свідомості хаос, думки заплутані й рвані, виникає дратівливість від щоденної каруселі та зневіра від неможливості вирватися з цього дня бабака. Знайомо?
Людина перебуває там, куди спрямована її свідомість. Доведено, що сучасна людина більшу частину свого часу проводить або в майбутньому, плануючи його, або в минулому. Переживаючи вкотре давно минулі дні, збираючи данину у вигляді підрахунку своїх помилок, нарікаючи на промахи й відчуваючи постійне невдоволення та почуття провини.
Давайте спробуємо вискочити з цієї матриці автоматизму. Просто зараз ви можете скористатися однією з технік усвідомленості. Увімкніть внутрішнього спостерігача на повну потужність, посильте його відчуття й почуття аж до найдрібніших деталей. Чи сидите ви на дивані, чи стоїте в транспорті, чи гуляєте в парку — відчуйте себе в цей конкретний проміжок часу. Проживіть цю хвилину, цю мить повною мірою. Як ваші ноги у взутті міцно стоять на землі, як шурхотить під ногами пісок. Які запахи й звуки вас оточують? Прислухайтеся до свого тіла. Як одяг торкається вас, даруючи інші відчуття на різних ділянках вашого тіла.
Або спробуйте приймати їжу усвідомлено. Заплющте очі й проведіть цей буденний момент як ритуал, споглядаючи й усвідомлено розділяючи весь процес приймання їжі на окремі складові та фази. Ось ви, наприклад, збираєтеся випити кави. Понюхайте її. Віддайтеся цьому чарівному аромату повною мірою. Не поспішаючи зробіть ковток, потримайте напій у роті. Відчуйте, як гаряче насичене тепло розкриває всю смакову палітру. Дозвольте тисячам смакових рецепторів зробити свою роботу, обдарувавши вас сотнею найдрібніших відтінків смаку й аромату.
Цю вправу можна поєднувати з будь-яким звичним для вас заняттям. Чи чистите ви зуби, миєте посуд, застеляєте ліжко, гуляєте із собакою — зупиніться на мить. Погляньте вглиб себе. Відстежте свої думки? Пориньте у власні емоції? Що ви насправді робите й відчуваєте просто зараз?
Але як бути, якщо події та відчуття не найприємніші? Ви стоїте в черзі на пошті, і буркотлива бабуся, не вгаваючи, лає всіх і вся. Надривно плаче дитина в парку саме тоді, коли ви вирішили усамітнитися й побути наодинці з природою. У сусідів за стіною весь вечір працює перфоратор або гучно гримить музика. Як вчинити в цій ситуації?
Те, чому ми чинимо опір, миттєво зростає в рази. Варто відкритися ситуації й, не опираючись, намагатися дивитися ніби крізь неї. Так, ви усвідомлюєте, що ці звуки є там, де ви зараз перебуваєте. Але ви лише спостерігаєте за цим. Ви дозволяєте всьому відбуватися поруч із вами, не вбираючи в себе.
Усвідомленість дає змогу значно зменшити кількість стресу й навіть не входити в нього. Ви вчитеся сприймати свої думки з позиції спостерігача, залишаючи лише найнеобхідніше. Коригуєте свої емоції, прибираючи найнегативніші та найшкідливіші. Можете краще розуміти й відчувати своє тіло, його потреби.
Завдяки зосередженості на справді важливих справах, які потребують вашої присутності тут і зараз, ви стаєте активнішими й успішнішими і, як наслідок, реалізованішими.
Навчитися відстежувати свої зміни в тілі, емоціях і думках — не так важко, але вкрай важливо не лише для повноцінного духовного зростання та здорового психічного розвитку, а й для того, щоб наповнити сенсом навколишній світ. Повніше відчувати всю гаму радості й задоволення від самого факту свого буття.